ПопулярнеРедакціяСвіже
КращеОбговорюване

Компанія Nanoracks планує створити приватну космічну станцію

2

У проєкті під назвою Starlab також братимуть участь Lockheed Martin і Voyager Space.

Nanoracks Starlab в поданні художника. За словами представника компанії, введення станції в експлуатацію може відбутися вже у 2027 році. Джерело: Nanoracks.

Nanoracks запропонувала свою станцію в рамках програми NASA Commercial LEO Destinations (CLD) – ініціативи з пошуку приватної заміни Міжнародній космічній станції, списання якої можливо вже в кінці 2020-х. Агенція повідомляє, що свій інтерес до CLD виявили вже 53 компанії – серед них Blue Origin, SpaceX і Virgin Galactic.

За словами Nanoracks, станція буде готова до роботи у 2027 році й зможе приймати на борт до чотирьох астронавтів одночасно. Вона складатиметься з надувного відсіку зі стикувальним вузлом і енергорушійного модуля. Внутрішній простір Starlab складатиме 340 кубічних метрів (близько 40 відсотків від того, що доступно на МКС); довжина й ширина складуть 17 і 8 метрів відповідно. Станцію буде обладнано роботизованим маніпулятором і передовою лабораторією.

Збиранням і підтримкою Starlab займеться Lockheed Martin, а Voyager Space відповідатиме за фінансування.

Як вважає виконавчий директор Nanoracks Джеффрі Ме́нбер, розвиток приватних космічних станцій та іншої комерційної інфраструктури на низькій навколоземній орбіті не є можливим без державних субсидій:

Ми з колегами з NASA не можемо вирішити, яку роль в цій сфері повинна грати державна підтримка. Так чи інакше, її отримують всі галузі промисловості в США.

Варто відзначити, що за умовами програми CLD, NASA готове покрити частину вартості розробки станції.

Nanoracks, що займається організацією запусків корисного вантажу й різних досліджень у космосі, вже кілька років цікавиться розробкою власної станції: так, цього серпня до її лав вступив колишній віцепрезидент NASA з комерційних космічних станцій Маршалл Сміт. Компанія переконана, що поточні її клієнти будуть вельми зацікавлені у використанні Starlab, особливо зі зниженням вартості запусків.

Більше про програму Commercial LEO Destinations можна почитати в цьому матеріалі.

Джерела:
41
Увійдіть, щоб читати ще 45 коментарів, брати участь в обговореннях та не бачити рекламу.
Зворушливий Сергій Корольов
Вечность назад

Если уж речь зашла о надувных модулях... я задал себе детский вопрос: А как бы сделал ты? Так вот, я со своего дивана вижу некую надувную конструкцию в виде двуслойного(а-ля колба термоса) "резинового воздушного шарика" со стыковочным кольцом в горловине. Кольцо пристыковывается к свободному шлюзу. "Колба" надувается до рабочего давления в 1 атмосферу, а промежуток между стенками до скажем 0.5 атм. Некоторое время проверяется общая герметичность и потом "межстенное пространство" заполняется "спецпеной", которая при застывании даст конструкции необходимые характеристики: прочность, герметичность, некую защиту от радиации, етц. Толщина полученного слоя пены(стены нового модуля) определяется разницей в размерах внешнего и внутреннего слоёв "колбы". Дело только за химиками в создании "пены" с необходимыми характеристиками. Не думаю что это "rocket science" для них. Кстати ничто не мешает сделать на "колбе" дополнительные "стыковочные кольца" в торце и/или по бокам, которые будут закрыты на момент установки и заливки пеной, а после её затвердевания к этим кольцам можно по мере необходимости легко пристыковывать новые модули, наращивая станцию до бесконечности. Для большей жёсткости многомодульной конструкции ничто не мешает укрепить её несколькими дополнительными распорками. И ещё, ВАЖНО: Главное назначение "резинового воздушного шарика" - создать форму для литья и формовки пены. Потому его материал не сильно важен. Основную нагрузку(физическую, герметическую, радиационную, етц.) будет нести "пенобетон". А оболочка "шарика/колба" после использования останется... просто "упаковкой". Конструкция довольно дёшева, проста в изготовлении и установке, мала по транспортируемому размеру, легка по массе и гибка в вариативности её характеристик(конечные размеры модуля, масса, толщина стенок). Недостатков не вижу совсем. Кстати такую конструкцию вполне возможно использовать и для постройки Лунной базы. То есть на Луну тянем только дешёвый одноразовый "шарик". "Химия" для пены изготавливается из "подножного материала" на месте, но до этого ещё далеко. Буду рад услышать аргументированную критику, возражения или даже абсурдность моей идеи. Заранее спасибо.

Марнотратний Ерролович
Вечность назад

Аксиом тем временем уже начали сборку модуля. Завершат к середине следующего года, после чего начнут ставить оборудование, а в начале 23 отправят в штаты и там уже будут доставлять оборудование и готовить к запуску. https://www.thalesgroup.com/en/worldwide/space/news/step-closer-axiom-commercial-space-station

Прекрасний Пітер Снепбек
Вечность назад

"Внутрішній простір Starlab складатиме 340 кубічних метрів (близько 40 відсотків від того, що доступно на МКС); довжина й ширина складуть 17 і 8 метрів відповідно" Цей атракціон легко поміститься у вантажному відсіку Старшіпа. Ще й місця лишиться. Кубів 500

Показать скрытые комментарии

Загружаем комментарии...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Отправить Отмена
[X]
Зареєструйтесь на сайті щоб не бачити рекламу, створювати та відслідковувати теми, зберігати статті в особисті закладки і брати участь в обговореннях
Якщо не виходить увійти тут, спробуйте за посиланням.