ПопулярнеРедакціяСвіже
КращеОбговорюване

Атмосфера Землі може бути джерелом води на Місяці

Этот текст также доступен на русском языке

Виниклі на Землі мільйони років тому частинки зможуть допомогти астронавтам у дослідженні нашого супутника.

Поклади поверхневого льоду на південному (ліворуч) та північному (праворуч) полюсах Місяця згідно зі спостереженнями інструменту Moon Mineralogy Mapper апарату «Чандраян-1». Це перший раз, коли вченим вдалося отримати однозначне підтвердження наявности водяного льоду на поверхні супутника. Лід відзначено блакитним кольором; відтінки сірого позначають температуру (світлі області є теплішими). Зображення: NASA

Заведено вважати, що більша частина води на Місяці з’явилася внаслідок зіткнень з астероїдами та кометами під час так званого «Пізнього важкого бомбардування» – періоду надзвичайно високої астероїдної активності, що тривав від 4,1 до 3,8 мільярда років тому. Іншим джерелом води міг бути сонячний вітер – занесені ним на поверхню Місяця йони водню та кисню протягом мільйонів років могли утворити чималі поклади води.

У дослідженні, опублікованому у виданні Scientific Report 16 березня, команда вчених з університету Аляски висунула ще одну теорію. Згідно з нею, кисень з воднем потрапляють на поверхню нашого супутника щомісяця під час його проходу крізь хвіст магнітосфери Землі; при цьому джерелом йонів є атмосфера нашої планети.

Магнітне поле Землі не є симетричним – з протилежного до Сонця боку воно витягнене на більш ніж 200 земних радіусів, утворюючи «магнітний хвіст». Силові лінії магнітного поля тут розімкнені: замість того, щоб повернутися до центру поля, вони прямують у космос. Присутність Місяця всередині магнітного хвоста змушує їх зімкнутися – і тоді вздовж них до Землі прямують йони водню і кисню, що колись вирвалися з атмосфери нашої планети.

Тривимірна модель магнітосфери Землі. Синіми та білими стрілками позначено напрямки руху йонів водню та кисню; деякі з них перетинаються з орбітою Місяця (червона стрілка). Зображення: Gunther Kletetschka et al.

Автори роботи вважають, що у процесі чимала частка цих частинок потрапляє на Місяць, де йони, поєднуючись, утворюють воду.

Це можна уявити у вигляді душа – потік йонів, що повертаються на Землю, падає на поверхню Місяця.

Ґюнтер Клетечка, головний автор роботи

Дослідження засноване на нещодавніх спостереженнях космічних апаратів на орбітах як Землі, так і Місяця – у тому числі американського Lunar Reconnaissance Orbiter та японського SELENE.

За підрахунком вчених, полярні регіони супутника можуть містити до 3500 кубічних кілометрів води у вигляді льоду чи навіть підповерхневої рідкої води. Якщо це так, то частинки, що виникли у далекому минулому на Землі, вже у осяжному майбутньому зможуть допомогти людству з дослідженням Місяця.

Оскільки програма «Артеміда» передбачає побудову бази на південному полюсі Місяця, цю воду можна буде використати у системах життєзабезпечення астронавтів.

Джерело

19

Друзі, цей матеріал було написано редакцією Альфа Центавра.


Ми завжди спиралися насамперед на власну аудиторію. Якщо вам подобається те, що ми робимо, якщо ви поділяєте наші цінності та готові підтримати наш проєкт матеріально на будь-яку суму, ми будемо неймовірно раді такій підтримці. Всі способи відправити нам донат можна знайти на цій сторінці, проте найзручнішими для нас і вас є сервіси Patreon, Buy Me a Coffee та пожертва в системі PayPal.


Сайт Alpha Centauri завжди залишиться куточком комфорту для любителів космосу. Наші та ваші зусилля дозволять нам усім стати ближчими до зірок.

Павло Поцелуєв, керівник АЦ.


Увійдіть, щоб читати ще 2 коментаря, брати участь в обговореннях та не бачити рекламу.
Показать скрытые комментарии

Загружаем комментарии...

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Отправить Отмена
[X]
Зареєструйтесь на сайті щоб не бачити рекламу, створювати та відслідковувати теми, зберігати статті в особисті закладки і брати участь в обговореннях
Якщо не виходить увійти тут, спробуйте за посиланням.