ПопулярноеРедакцияСвежее
ЛучшееОбсуждаемое

Марс як майданчик для видобутку корисних копалин на астероїдах

Складена світлина, що показує Марс разом з його супутниками – Фобосом (на передньому плані) та Деймосом (на задньому плані). Зображення: NASA | JPL | University of Arizona

Із розвитком космічних технологій видобуток корисних копалин з надр астероїдів Сонячної системи здається дедалі ближчим та, можливо, неминучим кроком. Спершу, скоріш за все, буде освоєно навколоземні об’єкти; у довгостроковій перспективі привабливішими здаються астероїди Головного поясу, чиї запаси копалин у тисячі разів багатші. Але й дістатися них значно складніше.

Найбільш енерговитратною фазою такої місії стане зближення космічного апарата-доставника з астероїдом. Характеристична швидкість (Δv) такого маневру для навколоземного об’єкта за старту з низької навколоземної орбіти складає близько 4 км/с – тобто, саме на стільки потрібно змінити швидкість апарата. Для астероїдів Головного поясу ця величина зростає до 7 км/с. Така зміна вимагатиме значно більших витрат пального – а значить, зменшення корисного вантажу.

Щоб розв’язати цю проблему, вчені Мартін Елвіс, Джонатан МакДавел та Ентоні Тейлор запропонували перенести запуски з Землі на орбіту Марса. Команда з’ясувала, що Δv, необхідна для зближення з астероїдами Головного поясу з орбіти, аналогічної до орбіти супутника Марса Фобоса, у середньому на 4 км/c менша, аніж з орбіти Землі. Для багатьох із них вдалося досягнути зниження навіть з урахуванням витрат на політ з Землі на орбіту Марса.

Дослідники пропонують три сценарії зближення з використанням двох або трьох запалень ракетного двигуна. Вони також розробляють алгоритм, який дозволить розрахувати енергію для відомих астероїдів.

Звісно, фінансова доцільність подібної місії залежить від багатьох інших факторів – але вчені показали, що концепція запуску космічних апаратів з орбіти Марса чи поверхні Фобоса з подальшим їх поверненням є досить вигідною. Автори роботи також зазначили, що великомасштабне видобування корисних копалин на астероїдах з марсіанської орбіти спростить доступ до поверхні Червоної планети.

Джерело

32
Войдите, чтобы видеть ещё 6 комментариев, участвовать в обсуждении и не видеть рекламу.
Трогательная Лилу
Вечность назад

Не схотів купляти за 24 долари PDF статті, бо жадібний. З Абстракту зрозумів, що хлопці розробили математичний апарат енергетики трас Фобос - Пояс. Молодці, це буде дуже актуальним питанням під час індустріальної епохи Марсіанської Конкісти. Гадаю, далі розвиток цієї роботи має врахувати дуже високу ймовірність наявності на Фобосі води, а отже і пального. Крім того, варто врахуватии наявність того ж пального в Поясі. Тоді логістична картина ще більш наблизиться до реально можливої, а параметри вантажообігу стануть помітно оптимістичнішими

Завистливый Wall-E
Вечность назад

Ну, я думаю, Маск там всё решит с добычей полезных ископаемых на Марсе. По-поводу Фобоса и Деймоса предполагаю что из них создадут управляемые большие искусственные спутники как раз используя их материал для этого строительства. Во-вторых, мне кажется странным постоянное экстраполирование сегодняшнего способа жизни человечества на отдалённое будущее, включая все эти "рудники, добычу полезных ископаемых карьерным способом, доменные печи, добыча извести и селитры на других планетах и галактиках" и проч. и проч. Откуда такое убеждение в том что и в будущем всё "вот также будет"? Некоторые даже задаются вопросом "как будем жить через 5 млрд. лет, когда Солнце потухнет? Уголь и нефть же кончатся"... Смешно. И вообще, зачем нужен такой экпоненциальный рост в физических объёмах веществ, нужных для жизни человечества? Это же сколько людей надо чтобы целыми "планетами, звёздами и галактиками" потреблять материалы? Для чего? Друзья, я уверен что очень скоро методы синтеза позволят использовать всё что что есть прямо под рукой. Да и людей не нужно будет размножать "триллионами". Зачем бы это? Кроме того, можно в будущем сделать постоянный кругооборот испльзуемых материалов на Земле, не выбрасывая ничего на свалки. Также еще полно всего находится в океанской воде. Когда научатся рентабельно извлекать всё это, то одного этого хватит человечеству на вечные времена. Одного золота и урана, растворённого в океанской воде, говорят существует по четыре-пять тонн на каждого сегодняшнего человека на Земле. И всего остального полно. Что сложнее, организовать добычу полезных ископаемых в космосе или создать технологии извлечения их из морской воды?

Показать скрытые комментарии

Загружаем комментарии...

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам:

Отправить Отмена
[X]
Зарегистрируйтесь на сайте, чтобы не видеть рекламу, создавать и отслеживать темы, сохранять статьи в личные закладки и участвовать в обсуждениях
Если не получается зайти отсюда, попробуйте по ссылке.